Орфографічний словник української мови. 2005.
бобиль — я/, ч. 1) заст. Бідний, безземельний селянин; бідар. 2) розм. Безпритульна, одинока людина; вдовець … Український тлумачний словник
бобилячий — а, е. Прикм. до бобиль. || Належний бобилеві … Український тлумачний словник